Деякі збори бувають швидкими. Напрочуд швидкими. Ну просто дуже-дуже швидкими.
Сьогодні ми дізнаємося, що за два тижні турнір. А виїхати нам потрібно через 9 днів. Ні у кого немає не те що віз, у деяких дітей немає закордонних документів.
Через два дні у всіх уже все є, ми відносимо всі необхідні документи у консульство, виявляється, що наступні 4 дні – свята (8 березня на носі), тому забираємо через тиждень, у день виїзду. За півтори години до виїзду, власне. Декілька недоспаних ночей, декілька недорахованих нервових клітин – і вуаля, ми в автобусі.
