понеділок, 11 липня 2016 р.

"Проблемні" діти в командах FIRST LEGO League - безцінний досвід для тренера

На минулій зустрічі тренерів FLL ТС «Винахідник» ми зачепили важливе, але й подекуди болюче питання, а саме: що робити з так званими «проблемними» дітьми? З’ясувалось, що майже кожен з нас з цим стикався. Йдеться про постійних порушників дисципліни – дітей, що так чи інакше виявляють нездатність (небажання?) працювати в команді. Спільна риса їхньої поведінки – прагнення повсякчас порушувати встановлені дорослими правила та вимоги. Що ж в такому разі може зробити тренер, чия задача – досягти злагодженої командної взаємодії? Спробуємо розібратися, врахувавши всі думки, висловлені під час нашої зустрічі.

ПСИХОЛОГ ЯК ПАНАЦЕЯ?

Тренер, що випробував всі методи впливу на неслухняного учня, які тільки зміг вигадати, і так і не отримав бажаного результату, зазвичай відчуває розпач та зневіру у своїх силах. І тут спадають на думку ідеї про «всемогутніх психологів» та «всезнаючих експертів», яким нібито відомі таємничі прийоми відбору так званих «нормальних» дітей. Або ще краще – методи корекції поведінки «ненормальних» дітей. Отак просто: є дитина, є проблема, приходить психолог і дає для цієї проблеми рішення! Але ж це не задача з математики і не логічна головоломка. Проблема, зазвичай, викликана декількома факторами, – іноді ані тренер, ані психологи, не здатні прискорити її вирішення. Та й чи вірите ви в існування людини, що володіє універсальними рецептами виправлення неслухняних дітей? Серйозно вважаєте, що ця людина за одну консультацію розбереться в потребах ваших дітей краще, аніж Ви самі, – тренер, що спілкується з ними кожного тижня?

Окрім того, поведінка дитини в групі сильно залежить від того, хто опинився поруч з нею. Саме тому початковий відбір в команди не гарантує того, що, з приходом нового учасника на N-ій зустрічі така команда не «злетить з котушок». Та й будь-які психологічні критерії адекватності/неадекватності дитини в навчальному процесі – це суб’єктивні умовності, нав’язані традиційною системою освіти. Ця система завжди виштовхувала з себе геніальних людей (Ейнштейн, Едісон, Менделєєв і т.п…). І виходить, ми збираємося запровадити механізм такого «виштовхування» в FLL, де якраз і цінується найбільш нестандартне мислення! А діти, що так мислять, зазвичай є творчими людьми, яким може бути притаманна більша чутливість, отже – гостріші реакції на ті чи інші речі. Для них це нормально, бо всі ми різні. Тому і для нас має бути нормальним – допомагати такій дитині розкритися, а не всіма способами від неї захищатися.

ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ТЕРМІН ЯК СПОСІБ САМОЗАСПОКОЄННЯ

Було також запропоновано ввести для дитини випробувальний термін для адаптації в команді. Це можна робити обов’язковим елементом FLL, а можна залишити на розсуд тренера. Але знову ж таки: де ті критерії, за якими дитину будуть приймати або не приймати до команди? І де гарантія того, що поведінка дитини не зіпсується після випробувального терміну? Чи існуватиме тоді механізм, за яким тренер може виключити дитину з команди в будь-який час? Як на мене, випробувальний термін – це своєрідна втіха для тренера, який таким чином убезпечує себе від довгого спілкування з «проблемною» дитиною. Але так чи інакше, коли команда увійде в конфліктну стадію (що є неминучим етапом формування), елементи поганої поведінки демонструватимуть більшість її учасників. Відсутність конфліктів в команді – поганий знак, що свідчить про те, що її учасники байдужі один до одного, тому, можливо, навіть на краще, що в колективі одразу є діти, які ці конфлікти викликають – для тренера це шанс навчитися швидше вирішувати такі ситуації. До того ж, FLL в усьому світі є настільки відкритою системою, що заборонити зацікавленій дитині відвідувати заняття – некоректно з боку тренера. Ніхто ще не довів, що діти-порушники дисципліни не зацікавлені в діяльності команди. Звичайно, на перший погляд може здатися, що єдине, що їм насправді цікаво – це псувати іншим нерви. Але за цим може стояти якась інша потреба – бажання визнання, уваги, свободи вираження. І якщо тренер знайде спосіб задовольнити істинну потребу такої дитини, погана поведінка себе вичерпає.

ПОЧИНАЙМО З СЕБЕ!

У кожного тренера є уявлення про те, якою має бути діяльність його команди. І чим більше реальність збігається з цим уявленням, тим краще і впевненіше почувається тренер. Проте тут криється небезпека: в такому разі від дітей, що приходять на заняття, автоматично очікується відповідність нашим уявленням. Але вони прийшли сюди не для того, щоб стати «зручними» для тренера; можливо, це тренер прийшов для того, щоб створити атмосферу, в якій кожен зможе розкрити свої здібності та почуватися щасливим? Гарна новина: FLL надав нам усі необхідні інструменти для створення такої атмосфери, а саме – Основні Цінності. Перечитайте їх ще раз та уявіть, як функціонує колектив, у якому їх дотримуються всі. Напевно, це збігається з уявленням більшості з нас про ідеальну команду. Ми вчимо цим Цінностям дітей, але чи дотримуємось їх самі, навіть у буденному житті? Чи вчимо дітей не лише дотримуватись Цінностей, але й бути здатними самостійно запобігати їхнім порушенням (не чекати, що прийде тренер та покарає порушника)?

Мій досвід говорить про те, що команди, в яких порушення Основних Цінностей фіксуються самими учасниками, більше здатні до саморегуляції та ефективного вирішення внутрішніх проблем. І лише тоді, коли більшість дітей досягли такого рівня розуміння Основних Цінностей, команда отримує чіткий критерій для виключення зі свого складу тих чи інших учасників. Цей критерій – глобальне недотримання пунктів Core Values. Тому що не може займатися FLL людина, яка не прийняла базові принципи програми. А це не перевіряється жодним психологом і не закладено початково в характері і темпераменті дитини, це – наслідок її особистого вибору. Про цей вибір та його наслідки можна і треба говорити в команді, при чому не один раз. Дитина, навіть будучи на грані виключення з команди, завжди має право прийняти Основні Цінності та залишитись в її складі – хай про це свідчить її поведінка. Поки що мені взагалі не траплялись випадки абсолютного недотримання Цінностей порушниками дисципліни; зазвичай навпаки – деякі з цих дітей дуже добре підтримували команду під час змагань. Що зайвий раз доводить: дисципліна та Основні Цінності – це не синоніми, а речі, що взаємодоповнюють одне одного.

Отже, якщо і має бути механізм виключення учасника команди FLL, то реалізуватись він повинен тільки в процесі спільного командного обговорення (дітей та тренера!), в тому випадку, якщо більша частина учасників розуміють та дотримуються Основних Цінностей та вважають, що чиясь поведінка цим цінностям абсолютно не відповідає. До речі, непогано було б ввести таке саме правило для підбору тренерів у команду: якщо діти зможуть адекватно довести, що їхній тренер систематично порушує Основні Цінності, то команда повинна мати право спільним рішенням змінити тренера (але, наприклад, не більше 1-го разу за сезон). Це буде гарною мотивацією для всіх нас у тому, щоб ще більше проникнутись духом FLL та запалити ним наших вихованців.

Раїса Савченко
Тренер команд FLL Технічної студії «Винахідник», сезон “TRASH TREK” (2015–2016)

Немає коментарів:

Дописати коментар